| | |
| вика́зувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вика́зувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вика́зуймо |
| 2 особа | вика́зуй | вика́зуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вика́зуватиму | вика́зуватимемо, вика́зуватимем |
| 2 особа | вика́зуватимеш | вика́зуватимете |
| 3 особа | вика́зуватиме | вика́зуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вика́зую | вика́зуємо, вика́зуєм |
| 2 особа | вика́зуєш | вика́зуєте |
| 3 особа | вика́зує | вика́зують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вика́зуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вика́зував | вика́зували |
| жін. р. | вика́зувала |
| сер. р. | вика́зувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вика́зувавши |
