| вирива́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (рвучи, висмикувати, витягувати щось) | ||
| Інфінітив | вирива́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вирива́ймо | |
| 2 особа | вирива́й | вирива́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вирива́тиму | вирива́тимемо, вирива́тимем |
| 2 особа | вирива́тимеш | вирива́тимете |
| 3 особа | вирива́тиме | вирива́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вирива́ю | вирива́ємо, вирива́єм |
| 2 особа | вирива́єш | вирива́єте |
| 3 особа | вирива́є | вирива́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| вирива́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вирива́в | вирива́ли |
| жін. р. | вирива́ла | |
| сер. р. | вирива́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вирива́вши | ||