| | |
| вирива́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (рвучи, висмикувати, витягувати щось) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вирива́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вирива́ймо |
| 2 особа | вирива́й | вирива́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вирива́тиму | вирива́тимемо, вирива́тимем |
| 2 особа | вирива́тимеш | вирива́тимете |
| 3 особа | вирива́тиме | вирива́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вирива́ю | вирива́ємо, вирива́єм |
| 2 особа | вирива́єш | вирива́єте |
| 3 особа | вирива́є | вирива́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вирива́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вирива́в | вирива́ли |
| жін. р. | вирива́ла |
| сер. р. | вирива́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вирива́вши |
