| вирубни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вирубни́й | вирубна́ | вирубне́ | вирубні́ |
| родовий | вирубно́го | вирубно́ї | вирубно́го | вирубни́х |
| давальний | вирубно́му | вирубні́й | вирубно́му | вирубни́м |
| знахідний | вирубни́й | вирубну́ | вирубне́ | вирубні́ |
| орудний | вирубни́м | вирубно́ю | вирубни́м | вирубни́ми |
| місцевий | на/у вирубно́му, вирубні́м | на/у вирубні́й | на/у вирубно́му, вирубні́м | на/у вирубни́х |