ви́стиглий – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ви́стиглий | ви́стигла | ви́стигле | ви́стиглі |
родовий | ви́стиглого | ви́стиглої | ви́стиглого | ви́стиглих |
давальний | ви́стиглому | ви́стиглій | ви́стиглому | ви́стиглим |
знахідний | ви́стиглий, ви́стиглого | ви́стиглу | ви́стигле | ви́стиглі, ви́стиглих |
орудний | ви́стиглим | ви́стиглою | ви́стиглим | ви́стиглими |
місцевий | на/у ви́стиглому, ви́стиглім | на/у ви́стиглій | на/у ви́стиглому, ви́стиглім | на/у ви́стиглих |