| вихо́вувати1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (вирощувати, навчаючи правил поведінки, даючи освіту) | ||
| Інфінітив | вихо́вувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вихо́вуймо | |
| 2 особа | вихо́вуй | вихо́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вихо́вуватиму | вихо́вуватимемо, вихо́вуватимем |
| 2 особа | вихо́вуватимеш | вихо́вуватимете |
| 3 особа | вихо́вуватиме | вихо́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вихо́вую | вихо́вуємо, вихо́вуєм |
| 2 особа | вихо́вуєш | вихо́вуєте |
| 3 особа | вихо́вує | вихо́вують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| вихо́вуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вихо́вував | вихо́вували |
| жін. р. | вихо́вувала | |
| сер. р. | вихо́вувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| вихо́вуваний | ||
| Безособова форма | ||
| вихо́вувано | ||
| Дієприслівник | ||
| вихо́вувавши | ||