Результати пошуку слова: бабуся

Бабуся на мій вигляд зробила нажахану міну, але швидко викресала широку усмішку від вуха до вуха. Бабуся Другий чоловік, Антоній, залишив їй у спадок прекрасні стометрові апартаменти у стильній довоєнній кам’яниці. Коли бабуся переїхала сюди перед самим одруженням, помешкання було щойно після ремонту.

А після уроків у вестибюлі його вже чекала мама чи бабуся, і самостійність Шурикова закінчувалася. На четвертий день довелося вийти, бо бабуся нездужала й послала його в аптеку. Бабуся з кухні цього не чула, але якби й чула, то, мабуть, нічого своїй коханій онуці не сказала б.

Гарно – з мамою піти; в церкві бабуся стоїть; а від посмішників одвернутись, і годі. Але виходить бабуся з повітки і кричить: – Сама бабуся близька до того: висохла від літ. Дивиться бабуся – нічого за дрібними не бачить, а весь слух душі її ловить промовлене, як нива, вже біляста з посухи і спрагла, вбирає краплі дощу.

А потім мені і історичними, і географічними, і етнографічними даними, а найбільше гарматними пострілами й кулеметними чергами доводили, що ота бабуся, величезною теплою хусткою замотана, що вона – не сестра баби Риндички, з «По ревізії», а «уродзона» шляхтянка, прямий нащадок Станіслава Понятовського.

XXIV Увiйшла бабуся старесенька-старесенька, – Бабуся стоїть од порога. тихо i спокiйненько одказує бабуся. – загомонiв був на неї, та зараз i вгамувавсь, як бабуся йому на те звичайненько одмовила: – Я вiдчинила, аж це бабуся. Бабуся перемовчала хвилинку та й каже: – каже бабуся, вводячи мене в хату.

Бабуся, батькова мати, дуже любила татка. Дід весь час жив у Луганську, бабуся займалась хазяйством. Бабуся служила в батька невдалої нареченої мого діда економкою і чудесно знала французьку мову. Бабуся моя була теж, як і мама, смуглява. Бабуся Віра Іванівна була черкешенкою по жіночій лінії, а по чоловічій — росіянка.

Та моя бабуся Гапка, царство їй небесне, раз надумала розбагатіти. Бабуся подивилася на нього й прошамкала: – Бабуся, охоча до теревенів, пустилася переказувати новини. Бабуся розсміялася. Коло окопу зупинилася бабуся. хитала головою бабуся. – зітхала бабуся. Бабуся вхопила глечика і, спотикаючись, поспішила з насипу.

Перед тим як зайти в церкву, бабуся побожно перегнулася, зробив i я так, але, видать, не догодив i схопив саме те слово, якого ще не доказали вчора. Але як тут засмiєшся, коли батьковi поклони вибивають з материних очей вологу, а дiд i бабуся зворушливо похитують головами i наперед угадують, кому далi має йти уклiн.

Забула дивитись і на дійво, забула братику і у головці ськати, тільки у неї і на думці, що… Тільки що хотів був розказати, об чім наша хорунжівна думала і чого була смутна і невесела, аж ось і прийшла до неї бабуся, така старенька, така старенька, що на превелику силу дибле; от підійшла до неї та й каже: –