| ви́їздити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ви́їздити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́їздьмо | |
| 2 особа | ви́їздь | ви́їздьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ви́їжджу | ви́їздимо, ви́їздим |
| 2 особа | ви́їздиш | ви́їздите |
| 3 особа | ви́їздить | ви́їздять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ви́їздив | ви́їздили |
| жін.р. | ви́їздила | |
| сер.р. | ви́їздило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ви́їжджений | ||
| Безособова форма | ||
| ви́їжджено | ||
| Дієприслівник | ||
| ви́їздивши | ||