| впада́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (вливатися; вбігати, проникати, потрапляти куди-небудь; набувати певного стану) | ||
| Інфінітив | впада́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | впада́ймо | |
| 2 особа | впада́й | впада́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | впада́тиму | впада́тимемо, впада́тимем |
| 2 особа | впада́тимеш | впада́тимете |
| 3 особа | впада́тиме | впада́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | впада́ю | впада́ємо, впада́єм |
| 2 особа | впада́єш | впада́єте |
| 3 особа | впада́є | впада́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| впада́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | впада́в | впада́ли |
| жін. р. | впада́ла | |
| сер. р. | впада́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| впада́вши | ||