| | |
| впоко́юватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | впоко́юватися, впоко́юватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | впоко́юймося, впоко́юймось |
| 2 особа | впоко́юйся, впоко́юйсь | впоко́юйтеся, впоко́юйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | впоко́юватимуся, впоко́юватимусь | впоко́юватимемося, впоко́юватимемось, впоко́юватимемся |
| 2 особа | впоко́юватимешся | впоко́юватиметеся, впоко́юватиметесь |
| 3 особа | впоко́юватиметься | впоко́юватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | впоко́ююся, впоко́ююсь | впоко́юємося, впоко́юємось, впоко́юємся |
| 2 особа | впоко́юєшся | впоко́юєтеся, впоко́юєтесь |
| 3 особа | впоко́юється | впоко́юються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| впоко́юючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | впоко́ювався, впоко́ювавсь | впоко́ювалися, впоко́ювались |
| жін. р. | впоко́ювалася, впоко́ювалась |
| сер. р. | впоко́ювалося, впоко́ювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| впоко́ювавшись |
