| впоря́джений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | впоря́джений | впоря́джена | впоря́джене | впоря́джені |
| родовий | впоря́дженого | впоря́дженої | впоря́дженого | впоря́джених |
| давальний | впоря́дженому | впоря́дженій | впоря́дженому | впоря́дженим |
| знахідний | впоря́джений, впоря́дженого | впоря́джену | впоря́джене | впоря́джені, впоря́джених |
| орудний | впоря́дженим | впоря́дженою | впоря́дженим | впоря́дженими |
| місцевий | на/у впоря́дженому, впоря́дженім | на/у впоря́дженій | на/у впоря́дженому, впоря́дженім | на/у впоря́джених |