| | |
| впоря́джуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | впоря́джуватися, впоря́джуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | впоря́джуймося, впоря́джуймось |
| 2 особа | впоря́джуйся, впоря́джуйсь | впоря́джуйтеся, впоря́джуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | впоря́джуватимуся, впоря́джуватимусь | впоря́джуватимемося, впоря́джуватимемось, впоря́джуватимемся |
| 2 особа | впоря́джуватимешся | впоря́джуватиметеся, впоря́джуватиметесь |
| 3 особа | впоря́джуватиметься | впоря́джуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | впоря́джуюся, впоря́джуюсь | впоря́джуємося, впоря́джуємось, впоря́джуємся |
| 2 особа | впоря́джуєшся | впоря́джуєтеся, впоря́джуєтесь |
| 3 особа | впоря́джується | впоря́джуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| впоря́джуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | впоря́джувався, впоря́джувавсь | впоря́джувалися, впоря́джувались |
| жін. р. | впоря́джувалася, впоря́джувалась |
| сер. р. | впоря́джувалося, впоря́джувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| впоря́джувавшись |
