| | |
| втрача́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | втрача́тися, втрача́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | втрача́ймося, втрача́ймось |
| 2 особа | втрача́йся, втрача́йсь | втрача́йтеся, втрача́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | втрача́тимуся, втрача́тимусь | втрача́тимемося, втрача́тимемось, втрача́тимемся |
| 2 особа | втрача́тимешся | втрача́тиметеся, втрача́тиметесь |
| 3 особа | втрача́тиметься | втрача́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | втрача́юся, втрача́юсь | втрача́ємося, втрача́ємось, втрача́ємся |
| 2 особа | втрача́єшся | втрача́єтеся, втрача́єтесь |
| 3 особа | втрача́ється | втрача́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| втрача́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | втрача́вся, втрача́всь | втрача́лися, втрача́лись |
| жін. р. | втрача́лася, втрача́лась |
| сер. р. | втрача́лося, втрача́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| втрача́вшись |
