| вті́лювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | вті́лювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вті́люймо | |
| 2 особа | вті́люй | вті́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вті́люватиму | вті́люватимемо, вті́люватимем |
| 2 особа | вті́люватимеш | вті́люватимете |
| 3 особа | вті́люватиме | вті́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вті́люю | вті́люємо, вті́люєм |
| 2 особа | вті́люєш | вті́люєте |
| 3 особа | вті́лює | вті́люють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| вті́люючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вті́лював | вті́лювали |
| жін. р. | вті́лювала | |
| сер. р. | вті́лювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| вті́люваний | ||
| Безособова форма | ||
| вті́лювано | ||
| Дієприслівник | ||
| вті́лювавши | ||