| вутя́ – іменник середнього роду, істота | ||
| (каченя) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | вутя́ | вутя́та |
| родовий | вутя́ти | вутя́т |
| давальний | вутя́ті | вутя́там |
| знахідний | вутя́ | вутя́та, вутя́т |
| орудний | вутя́м | вутя́тами |
| місцевий | на/у вутя́ті | на/у вутя́тах |
| кличний | вутя́ | вутя́та |
| [діал.] |