Вутя Posted on by / 0 Comment вутя́ – … іменник середнього роду, істота (каченя) відмінок однина множина називний вутя́ вутя́та родовий вутя́ти вутя́т давальний вутя́ті вутя́там знахідний вутя́ вутя́та, вутя́т орудний вутя́м вутя́тами місцевий на/у вутя́ті на/у вутя́тах кличний вутя́ вутя́та [діал.]
Вутятко Posted on by / 0 Comment вутя́тко – іменник середнього роду, істота (каченятко) відмінок однина множина називний вутя́тко вутя́тка родовий вутя́тка вутя́ток давальний вутя́ткові, вутя́тку вутя́ткам знахідний вутя́тко вутя́тка, вутя́ток орудний вутя́тком вутя́тками місцевий на/у вутя́ткові, вутя́тку на/у вутя́тках кличний вутя́тку вутя́тка [діал.]
Остап Вишня – Мисливські усмішки Posted on by / 0 Comment Ох, i рибна ж вона, ох же ж i вутяна! … I вутяна, i дупеляча, i бекасинна! … На крякушин крик-заклик по-рiзному реагують пролiтнi зграйки качинi й поодинокi дикi вутята.
Олесь Гончар – Циклон Posted on by / 0 Comment кинулась і побігла геть, а перед очима все пливли, скакали дерев'яні орли у водоверті, скакали, як вутята, і це тонули…
