| | | | |
| вцерко́влений – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | вцерко́влений | вцерко́влена | вцерко́влене | вцерко́влені |
| родовий | вцерко́вленого | вцерко́вленої | вцерко́вленого | вцерко́влених |
| давальний | вцерко́вленому | вцерко́вленій | вцерко́вленому | вцерко́вленим |
| знахідний | вцерко́влений, вцерко́вленого | вцерко́влену | вцерко́влене | вцерко́влені, вцерко́влених |
| орудний | вцерко́вленим | вцерко́вленою | вцерко́вленим | вцерко́вленими |
| місцевий | на/у вцерко́вленому, вцерко́вленім | на/у вцерко́вленій | на/у вцерко́вленому, вцерко́вленім | на/у вцерко́влених |
