| | |
| вцяцько́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вцяцько́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вцяцько́вуймо |
| 2 особа | вцяцько́вуй | вцяцько́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вцяцько́вуватиму | вцяцько́вуватимемо, вцяцько́вуватимем |
| 2 особа | вцяцько́вуватимеш | вцяцько́вуватимете |
| 3 особа | вцяцько́вуватиме | вцяцько́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вцяцько́вую | вцяцько́вуємо, вцяцько́вуєм |
| 2 особа | вцяцько́вуєш | вцяцько́вуєте |
| 3 особа | вцяцько́вує | вцяцько́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вцяцько́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вцяцько́вував | вцяцько́вували |
| жін. р. | вцяцько́вувала |
| сер. р. | вцяцько́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вцяцько́вувавши |
