| | |
| вчиня́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вчиня́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вчиня́ймо |
| 2 особа | вчиня́й | вчиня́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вчиня́тиму | вчиня́тимемо, вчиня́тимем |
| 2 особа | вчиня́тимеш | вчиня́тимете |
| 3 особа | вчиня́тиме | вчиня́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вчиня́ю | вчиня́ємо, вчиня́єм |
| 2 особа | вчиня́єш | вчиня́єте |
| 3 особа | вчиня́є | вчиня́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вчиня́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вчиня́в | вчиня́ли |
| жін. р. | вчиня́ла |
| сер. р. | вчиня́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вчиня́вши |
