| в’язки́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | в’язки́й | в’язка́ | в’язке́ | в’язкі́ |
| родовий | в’язко́го | в’язко́ї | в’язко́го | в’язки́х |
| давальний | в’язко́му | в’язкі́й | в’язко́му | в’язки́м |
| знахідний | в’язки́й | в’язку́ | в’язке́ | в’язкі́ |
| орудний | в’язки́м | в’язко́ю | в’язки́м | в’язки́ми |
| місцевий | на/у в’язко́му, в’язкі́м | на/у в’язкі́й | на/у в’язко́му, в’язкі́м | на/у в’язки́х |