| вібру́ючий1 – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вібру́ючий | вібру́юча | вібру́юче | вібру́ючі |
| родовий | вібру́ючого | вібру́ючої | вібру́ючого | вібру́ючих |
| давальний | вібру́ючому | вібру́ючій | вібру́ючому | вібру́ючим |
| знахідний | вібру́ючий | вібру́ючу | вібру́юче | вібру́ючі |
| орудний | вібру́ючим | вібру́ючою | вібру́ючим | вібру́ючими |
| місцевий | на/у вібру́ючому, вібру́ючім | на/у вібру́ючій | на/у вібру́ючому, вібру́ючім | на/у вібру́ючих |