| відблища́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відблища́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відблищі́мо, відблищі́м | |
| 2 особа | відблищи́ | відблищі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відблищу́ | відблищимо́, відблищи́м |
| 2 особа | відблищи́ш | відблищите́ |
| 3 особа | відблищи́ть | відблища́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відблища́в | відблища́ли |
| жін.р. | відблища́ла | |
| сер.р. | відблища́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відблища́вши | ||