| відбу́хати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відбу́хати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відбу́хаймо | |
| 2 особа | відбу́хай | відбу́хайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відбу́хаю | відбу́хаємо, відбу́хаєм |
| 2 особа | відбу́хаєш | відбу́хаєте |
| 3 особа | відбу́хає | відбу́хають |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відбу́хав | відбу́хали |
| жін.р. | відбу́хала | |
| сер.р. | відбу́хало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відбу́хавши | ||
| [фам.] | ||