| | |
| відділя́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відділя́тися, відділя́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відділя́ймося, відділя́ймось |
| 2 особа | відділя́йся, відділя́йсь | відділя́йтеся, відділя́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відділя́тимуся, відділя́тимусь | відділя́тимемося, відділя́тимемось, відділя́тимемся |
| 2 особа | відділя́тимешся | відділя́тиметеся, відділя́тиметесь |
| 3 особа | відділя́тиметься | відділя́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відділя́юся, відділя́юсь | відділя́ємося, відділя́ємось, відділя́ємся |
| 2 особа | відділя́єшся | відділя́єтеся, відділя́єтесь |
| 3 особа | відділя́ється | відділя́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відділя́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відділя́вся, відділя́всь | відділя́лися, відділя́лись |
| жін. р. | відділя́лася, відділя́лась |
| сер. р. | відділя́лося, відділя́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відділя́вшись |
