відлупа́ти – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | відлупа́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відлупа́ймо | |
2 особа | відлупа́й | відлупа́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відлупа́ю | відлупа́ємо, відлупа́єм |
2 особа | відлупа́єш | відлупа́єте |
3 особа | відлупа́є | відлупа́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відлупа́в | відлупа́ли |
жін.р. | відлупа́ла | |
сер.р. | відлупа́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відлупа́вши |