| відлупи́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відлупи́тися, відлупи́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | відлу́питься | відлу́пляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відлупи́вся, відлупи́всь | відлупи́лися, відлупи́лись |
| жін.р. | відлупи́лася, відлупи́лась | |
| сер.р. | відлупи́лося, відлупи́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відлупи́вшись | ||