| відліта́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (летіти геть; зникати; відскакувати) | ||
| Інфінітив | відліта́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відліта́ймо | |
| 2 особа | відліта́й | відліта́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відліта́тиму | відліта́тимемо, відліта́тимем |
| 2 особа | відліта́тимеш | відліта́тимете |
| 3 особа | відліта́тиме | відліта́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відліта́ю | відліта́ємо, відліта́єм |
| 2 особа | відліта́єш | відліта́єте |
| 3 особа | відліта́є | відліта́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відліта́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відліта́в | відліта́ли |
| жін. р. | відліта́ла | |
| сер. р. | відліта́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відліта́вши | ||