| відмести́ – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відмести́ | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відметі́мо, відметі́м | |
| 2 особа | відмети́ | відметі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відмету́ | відметемо́, відмете́м |
| 2 особа | відмете́ш | відметете́ |
| 3 особа | відмете́ | відмету́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відмі́в | відмели́ |
| жін.р. | відмела́ | |
| сер.р. | відмело́ | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відме́тений | ||
| Безособова форма | ||
| відме́тено | ||
| Дієприслівник | ||
| відмі́вши | ||