| відохо́тити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відохо́тити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відохо́тьмо | |
| 2 особа | відохо́ть | відохо́тьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відохо́чу | відохо́тимо, відохо́тим |
| 2 особа | відохо́тиш | відохо́тите |
| 3 особа | відохо́тить | відохо́тять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відохо́тив | відохо́тили |
| жін.р. | відохо́тила | |
| сер.р. | відохо́тило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відохо́чений | ||
| Безособова форма | ||
| відохо́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| відохо́тивши | ||