| відпа́лювати1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (обробляти нагріванням) | ||
| Інфінітив | відпа́лювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відпа́люймо | |
| 2 особа | відпа́люй | відпа́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відпа́люватиму | відпа́люватимемо, відпа́люватимем |
| 2 особа | відпа́люватимеш | відпа́люватимете |
| 3 особа | відпа́люватиме | відпа́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відпа́люю | відпа́люємо, відпа́люєм |
| 2 особа | відпа́люєш | відпа́люєте |
| 3 особа | відпа́лює | відпа́люють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відпа́люючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відпа́лював | відпа́лювали |
| жін. р. | відпа́лювала | |
| сер. р. | відпа́лювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відпа́люваний | ||
| Безособова форма | ||
| відпа́лювано | ||
| Дієприслівник | ||
| відпа́лювавши | ||