| | |
| від’їжджа́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | від’їжджа́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | від’їжджа́ймо |
| 2 особа | від’їжджа́й | від’їжджа́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | від’їжджа́тиму | від’їжджа́тимемо, від’їжджа́тимем |
| 2 особа | від’їжджа́тимеш | від’їжджа́тимете |
| 3 особа | від’їжджа́тиме | від’їжджа́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | від’їжджа́ю | від’їжджа́ємо, від’їжджа́єм |
| 2 особа | від’їжджа́єш | від’їжджа́єте |
| 3 особа | від’їжджа́є | від’їжджа́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| від’їжджа́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | від’їжджа́в | від’їжджа́ли |
| жін. р. | від’їжджа́ла |
| сер. р. | від’їжджа́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| від’їжджа́вши |
