| вінцено́сний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вінцено́сний | вінцено́сна | вінцено́сне | вінцено́сні |
| родовий | вінцено́сного | вінцено́сної | вінцено́сного | вінцено́сних |
| давальний | вінцено́сному | вінцено́сній | вінцено́сному | вінцено́сним |
| знахідний | вінцено́сний | вінцено́сну | вінцено́сне | вінцено́сні |
| орудний | вінцено́сним | вінцено́сною | вінцено́сним | вінцено́сними |
| місцевий | на/у вінцено́сному, вінцено́снім | на/у вінцено́сній | на/у вінцено́сному, вінцено́снім | на/у вінцено́сних |
| [книжн.] | ||||