| віражува́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (робити віражі) | ||
| Інфінітив | віражува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | віражу́ймо | |
| 2 особа | віражу́й | віражу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | віражува́тиму | віражува́тимемо, віражува́тимем |
| 2 особа | віражува́тимеш | віражува́тимете |
| 3 особа | віражува́тиме | віражува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | віражу́ю | віражу́ємо, віражу́єм |
| 2 особа | віражу́єш | віражу́єте |
| 3 особа | віражу́є | віражу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| віражу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | віражува́в | віражува́ли |
| жін. р. | віражува́ла | |
| сер. р. | віражува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| віражува́вши | ||