ФРАНКО Iван Якович – Лис Микита Posted on by / 0 Comment А членом суду, Що мене судив на згубу, Чи ж не був сей глупий Цап? … Та Микита, вже не глупий, Силу всю зібрав докупи, Мов кліщами, горло тис; Тягне, шарпає, термосить, Аж Лев крикнув: «Досить!
ФРАНКО Іван Якович – ПОЕЗІЇ, ЩО НЕ ВВІЙШЛИ ДО ЗБІРОК Posted on by / 0 Comment Чи ж то не крайня гордість – уповати На глупий розум свій, на підлі трави, На порошки та знаряди мерзенні, А не на волю божу, без котрої Нам волос спасти з голови не може, Против котрої всі ми – черви, дим? … А чи знаєш ти, кременю глупий, Хто те кресило держить?
БЕРДЖЕС Ентоні – Механічний апельсин Posted on by / 0 Comment Делтойд (глупий дуб), мій так званий післявиправний наставник, геть очманілий від сотень прочитаних книжок хрєн.
Володимир Набоков – Лоліта Posted on by / 0 Comment Вiн вже був не сатир, а мiй надзвичайно зичливий i глупий швейцарський дядько – той Густав Трапп, вкотре згаданий мною, який, бувало, хотiв нейтралiзувати запiй (лупив пиво, змiшане з молоком, свинюка) тим, що завзятим…
Іван Кривуцький – За полярним колом Posted on by / 0 Comment Невже за хліб почав мстити, чи глупий випадок?
