глуше́ць – іменник чоловічого роду, істота | ||
(птах) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | глуше́ць | глушці́ |
родовий | глушця́ | глушці́в |
давальний | глушце́ві, глушцю́ | глушця́м |
знахідний | глушця́ | глушці́, глушці́в |
орудний | глушце́м | глушця́ми |
місцевий | на/у глушце́ві, глушці́, глушцю́ | на/у глушця́х |
кличний | глушцю́ | глушці́ |