говірки́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | говірки́й | говірка́ | говірке́ | говіркі́ |
родовий | говірко́го | говірко́ї | говірко́го | говірки́х |
давальний | говірко́му | говіркі́й | говірко́му | говірки́м |
знахідний | говірки́й, говірко́го | говірку́ | говірке́ | говіркі́, говірки́х |
орудний | говірки́м | говірко́ю | говірки́м | говірки́ми |
місцевий | на/у говірко́му, говіркі́м | на/у говіркі́й | на/у говірко́му, говіркі́м | на/у говірки́х |