| голі́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | голі́нний | голі́нна | голі́нне | голі́нні |
| родовий | голі́нного | голі́нної | голі́нного | голі́нних |
| давальний | голі́нному | голі́нній | голі́нному | голі́нним |
| знахідний | голі́нний, голі́нного | голі́нну | голі́нне | голі́нні, голі́нних |
| орудний | голі́нним | голі́нною | голі́нним | голі́нними |
| місцевий | на/у голі́нному, голі́ннім | на/у голі́нній | на/у голі́нному, голі́ннім | на/у голі́нних |
| [розм.] | ||||