гонорі́вський – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | гонорі́вський | гонорі́вська | гонорі́вське | гонорі́вські |
родовий | гонорі́вського | гонорі́вської | гонорі́вського | гонорі́вських |
давальний | гонорі́вському | гонорі́вській | гонорі́вському | гонорі́вським |
знахідний | гонорі́вський, гонорі́вського | гонорі́вську | гонорі́вське | гонорі́вські, гонорі́вських |
орудний | гонорі́вським | гонорі́вською | гонорі́вським | гонорі́вськими |
місцевий | на/у гонорі́вському, гонорі́вськім | на/у гонорі́вській | на/у гонорі́вському, гонорі́вськім | на/у гонорі́вських |