спекти́ся1 – дієслово доконаного виду (стати готовим – про страву) Інфінітив спекти́ся, спекти́сь однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа спече́ться спечу́ться МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
…спекти́1 – дієслово доконаного виду (приготувати страву на вогні; виготовити, створити що-небудь дуже швидко, без особливих зусиль – зневажл.; обпекти; спалити) Інфінітив спекти́ однина множина Наказовий спосіб 1 особа спечі́мо, спечі́м 2 особа спечи́ спечі́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа спечу́ спечемо́, спече́м 2 особа спече́ш спечете́ 3 особа…
– можна спекти буханчик і віджити, і врятуватись… бо хилить біда до землі, в чорноту, і нема надії на підмогу і рятунок. папка»; можна б сьогодні спекти, вернувшися звідси. Спекти корж і нагодувати сина, бо в хаті ж нема нічого їсти. – Борошно є в хустині, мати виміняли – спекти корж.
Олеся одчинила двері в сіни, гукнула на Кнлину, звеліла їй взяти в жида м’яса й спекти на вечерю печеню,– одначе в пекарню все-таки не пішла. А тим часом вона обвела очима гостей і полічила, скільки-то треба спекти гусей та поросят для тієї Олесиної компанії.
– Я думала, що ті багатирі вміють добре спекти, зварить. Та то, моє серденько, моя невістка незугарна тобі ні спекти, ні зварити, ні прясти, ні шити. Хліба не вміє доброго спекти.
А тамтого року, коли я на Андрія несла воду в роті з великої керниці, щоб спекти пампух, знаєш? Несла муку, з якої мала спекти колачі і хліб для рекрута, а далі й інші речі, які ще в останній хвилі передала за її намовами стурбована мати.
Що спитлював ото щось пудiв п’ять, i з тим треба якось цiлу зиму обганятись, щоб i паску спекти, а там уже. Марта довiдалась, i коли Настi треба спекти чи зварити, дверi кухнi, де живе Марта, перед нею закритi.
Перспектива – скористайся нею або облиш її. – Ви прочитали оте – про втрату перспективи, Доне? Роздратований своєю безпораднiстю, я зрештою здався, поклав ключ до сумки з iнструментами й розпалив вогонь, щоб спекти свiй саморобний хлiб.