гоніометри́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | гоніометри́чний | гоніометри́чна | гоніометри́чне | гоніометри́чні |
родовий | гоніометри́чного | гоніометри́чної | гоніометри́чного | гоніометри́чних |
давальний | гоніометри́чному | гоніометри́чній | гоніометри́чному | гоніометри́чним |
знахідний | гоніометри́чний | гоніометри́чну | гоніометри́чне | гоніометри́чні |
орудний | гоніометри́чним | гоніометри́чною | гоніометри́чним | гоніометри́чними |
місцевий | на/у гоніометри́чному, гоніометри́чнім | на/у гоніометри́чній | на/у гоніометри́чному, гоніометри́чнім | на/у гоніометри́чних |