| гугня́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | гугня́вий | гугня́ва | гугня́ве | гугня́ві |
| родовий | гугня́вого | гугня́вої | гугня́вого | гугня́вих |
| давальний | гугня́вому | гугня́вій | гугня́вому | гугня́вим |
| знахідний | гугня́вий, гугня́вого | гугня́ву | гугня́ве | гугня́ві, гугня́вих |
| орудний | гугня́вим | гугня́вою | гугня́вим | гугня́вими |
| місцевий | на/у гугня́вому, гугня́вім | на/у гугня́вій | на/у гугня́вому, гугня́вім | на/у гугня́вих |