| гука́ння – іменник середнього роду | ||
| (від: гука”ти) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | гука́ння | гука́ння |
| родовий | гука́ння | гука́нь |
| давальний | гука́нню | гука́нням |
| знахідний | гука́ння | гука́ння |
| орудний | гука́нням | гука́ннями |
| місцевий | на/у гука́нні, гука́нню | на/у гука́ннях |
| кличний | гука́ння* | гука́ння* |