| | |
| гука́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (кричати, кликати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | гука́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | гука́ймо |
| 2 особа | гука́й | гука́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | гука́тиму | гука́тимемо, гука́тимем |
| 2 особа | гука́тимеш | гука́тимете |
| 3 особа | гука́тиме | гука́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | гука́ю | гука́ємо, гука́єм |
| 2 особа | гука́єш | гука́єте |
| 3 особа | гука́є | гука́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| гука́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | гука́в | гука́ли |
| жін. р. | гука́ла |
| сер. р. | гука́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| гука́вши |
