гукну́ти – дієслово доконаного виду | ||
(крикнути, покликати) | ||
Інфінітив | гукну́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | гукні́мо, гукні́м | |
2 особа | гукни́ | гукні́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | гукну́ | гукнемо́, гукне́м |
2 особа | гукне́ш | гукнете́ |
3 особа | гукне́ | гукну́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | гукну́в | гукну́ли |
жін.р. | гукну́ла | |
сер.р. | гукну́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
гукну́вши |