| гульну́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | гульну́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | гульні́мо, гульні́м | |
| 2 особа | гульни́ | гульні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | гульну́ | гульнемо́, гульне́м |
| 2 особа | гульне́ш | гульнете́ |
| 3 особа | гульне́ | гульну́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | гульну́в | гульну́ли |
| жін.р. | гульну́ла | |
| сер.р. | гульну́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| гульну́вши | ||