гуцуля́ – іменник середнього роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | гуцуля́ | гуцуля́та |
родовий | гуцуля́ти | гуцуля́т |
давальний | гуцуля́ті | гуцуля́там |
знахідний | гуцуля́ | гуцуля́т |
орудний | гуцуля́м | гуцуля́тами |
місцевий | на/у гуцуля́ті | на/у гуцуля́тах |
кличний | гуцуля́ | гуцуля́та |