| дбайли́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дбайли́вий | дбайли́ва | дбайли́ве | дбайли́ві |
| родовий | дбайли́вого | дбайли́вої | дбайли́вого | дбайли́вих |
| давальний | дбайли́вому | дбайли́вій | дбайли́вому | дбайли́вим |
| знахідний | дбайли́вий, дбайли́вого | дбайли́ву | дбайли́ве | дбайли́ві, дбайли́вих |
| орудний | дбайли́вим | дбайли́вою | дбайли́вим | дбайли́вими |
| місцевий | на/у дбайли́вому, дбайли́вім | на/у дбайли́вій | на/у дбайли́вому, дбайли́вім | на/у дбайли́вих |