| | | | |
| двокольоро́вий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | двокольоро́вий | двокольоро́ва | двокольоро́ве | двокольоро́ві |
| родовий | двокольоро́вого | двокольоро́вої | двокольоро́вого | двокольоро́вих |
| давальний | двокольоро́вому | двокольоро́вій | двокольоро́вому | двокольоро́вим |
| знахідний | двокольоро́вий, двокольоро́вого | двокольоро́ву | двокольоро́ве | двокольоро́ві, двокольоро́вих |
| орудний | двокольоро́вим | двокольоро́вою | двокольоро́вим | двокольоро́вими |
| місцевий | на/у двокольоро́вому, двокольоро́вім | на/у двокольоро́вій | на/у двокольоро́вому, двокольоро́вім | на/у двокольоро́вих |
| | | | |
| [рідко] | | | | |
