| двомі́сний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | двомі́сний | двомі́сна | двомі́сне | двомі́сні |
| родовий | двомі́сного | двомі́сної | двомі́сного | двомі́сних |
| давальний | двомі́сному | двомі́сній | двомі́сному | двомі́сним |
| знахідний | двомі́сний | двомі́сну | двомі́сне | двомі́сні |
| орудний | двомі́сним | двомі́сною | двомі́сним | двомі́сними |
| місцевий | на/у двомі́сному, двомі́снім | на/у двомі́сній | на/у двомі́сному, двомі́снім | на/у двомі́сних |