| дворо́торний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дворо́торний | дворо́торна | дворо́торне | дворо́торні |
| родовий | дворо́торного | дворо́торної | дворо́торного | дворо́торних |
| давальний | дворо́торному | дворо́торній | дворо́торному | дворо́торним |
| знахідний | дворо́торний | дворо́торну | дворо́торне | дворо́торні |
| орудний | дворо́торним | дворо́торною | дворо́торним | дворо́торними |
| місцевий | на/у дворо́торному, дворо́торнім | на/у дворо́торній | на/у дворо́торному, дворо́торнім | на/у дворо́торних |